притопувати

ПРИТО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка. Те саме, що приту́пувати.

По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п’яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: — Качайте мене, заплачу! (Довж., І, 1958, 84);

Пішла! Он як, пішла танцювати з Лигуном. А той вже вигинається та притопує, аж згорбився (Чаб., Тече вода.., 1961, 14);

Катя, розмовляла з Козленком, а сама в такт танцю весь час притопувала ногою у міцному черевику (Собко, і Нам спокій.., 1959, 66).

Значення в інших словниках

1. притопувати — прито́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притопувати — -ую, -уєш, недок., чим і без додатка. Те саме, що притупувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притопувати — ПРИТО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод. Те саме, що приту́пувати. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п'яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: – Качайте мене, заплачу! (О. Довженко); Пішла!...  Словник української мови у 20 томах
4. притопувати — ПРИТУ́ПУВАТИ (супроводжувати якусь дію стуканням ногою, ногами в такт цієї дії), ПРИТО́ПУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови