притопувати

ПРИТУ́ПУВАТИ (супроводжувати якусь дію стуканням ногою, ногами в такт цієї дії), ПРИТО́ПУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТУПЦЬО́ВУВАТИ розм. Юля, як і раніше, посміхалася, притупуючи черевиком, що трохи тиснув ногу (Григорій Тютюнник); Катя розмовляла з Козленком, а сама в такт танцю весь час притопувала ногою у міцному черевику (В. Собко); Він справді починає п'яний танок. Притоптує ногами, б'є об поли руками (Ю. Яновський); Івась, граючи, притупцьовував, Грицько розхитувався на всі боки (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. притопувати — прито́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притопувати — -ую, -уєш, недок., чим і без додатка. Те саме, що притупувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притопувати — ПРИТО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без дод. Те саме, що приту́пувати. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п'яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: – Качайте мене, заплачу! (О. Довженко); Пішла!...  Словник української мови у 20 томах
4. притопувати — ПРИТО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., чим і без додатка. Те саме, що приту́пувати. По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п’яний, як ніч, і, притопуючи лакованим чоботом, горлав на всю вулицю: — Качайте мене, заплачу! (Довж., І, 1958, 84); Пішла!...  Словник української мови в 11 томах