приторк

ПРИ́ТОРК, у, ч. Дія за знач. приторкну́тися, приторка́тися, прито́ркуватися 1

Від цього легкого приторку [дитини] з плечей чоловіка скочуються щоденні турботи, веселішають очі (Стельмах, II, 1962, 104);

Хто ввечері тобі розказує казки? Хто пестить приторком ласкавої руки? В твоїх веселощах з тобою веселиться? (Рильський, Зим. записи, 1964, 33).

Значення в інших словниках

1. приторк — при́торк іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. приторк — див. ДОТИК.  Словник синонімів Караванського
3. приторк — -у, ч. Дія за знач. приторкнутися, приторкатися, приторкуватися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приторк — ПРИ́ТОРК, у, ч. Дія за знач. приторкну́тися, приторка́тися, прито́ркуватися 1. Від цього легкого приторку [дитини] з плечей чоловіка скочуються щоденні турботи, веселішають очі (М. Стельмах); Хто ввечері тобі розказує казки?...  Словник української мови у 20 томах