приторочений
ПРИТОРО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приторочи́ти.
Граф озирнувся на своїх супутників, глянув на приторочений до сідла Петровича порожній мішок (Донч., III, 1956, 15);
Біля сідел у хлопців приторочені величезні папуші жовтого кримського тютюну (Гончар, II, 1959, 441);
Біля старого на підлозі стояла зелена скринька, зверху була приторочена пара стоптаних повстяків (Панч, Синів.., 1959, 6).
Словник української мови (СУМ-11)