приторочити —
приторочи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
приторочити —
див. приторочувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
приторочити —
ПРИТОРОЧИ́ТИ див. приторо́чувати.
Словник української мови у 20 томах
приторочити —
ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ...
Словник синонімів української мови
приторочити —
Приторочи́ти, -чу́, -чи́ш гл. Привязать ремнями (тороками). Приторочити сакви коло сідла. Черк. у.
Словник української мови Грінченка