приторочити

Приторочи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Привязать ремнями (тороками). Приторочити сакви коло сідла. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. приторочити — приторочи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. приторочити — див. приторочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приторочити — ПРИТОРОЧИ́ТИ див. приторо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
4. приторочити — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ (ПРИКРІПЛЯ́ТИ) до чого (міцно, надійно приєднувати що-небудь до чогось), ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ (ЗАКРІПЛЯ́ТИ) на чому, ПРИЛАШТОВУВАТИ, ПРИЛАДНОВУВАТИ (ПРИЛА́ДНУВАТИ), ПРИЛА́ДЖУВАТИ, ПРИРОБЛЯ́ТИ (ПРИРО́БЛЮВАТИ), ПРИПИНА́ТИ, ПРИПАСО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
5. приторочити — ПРИТОРОЧИ́ТИ див. приторо́чувати.  Словник української мови в 11 томах