приточування

ПРИТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прито́чувати.

Нещасні випадки, прирощування живої шкіри на мертві опечені місця та приточування кісток на місця переламів і розтрощень — це була його галузь (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 187).

Значення в інших словниках

1. приточування — прито́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. приточування — -я, с. Дія за знач. приточувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приточування — ПРИТО́ЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прито́чувати. Нещасні випадки, прирощування живої шкіри на мертві опечені місця та приточування кісток на місця переламів і розтрощень – це була його галузь (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах