притупнути

ПРИТУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до приту́пувати 1.

Іван Кіндратович не всидів, вийшов із-за столу, розправив плечі, притупнув черевиком. Куди йому до Романа! Не той вік, не та сила. Але й він під загальний схвальний гомін пройшовся по колу, відчубучив [зробив] пару фортелів ногами (Ткач, Арена, 1960, 44);

Автоматник від злості сплюнув, притупнувши ногою (Кучер, Чорноморці, 1956, 380).

Значення в інших словниках

1. притупнути — приту́пнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. притупнути — -ну, -неш, док. Однокр. до притупувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притупнути — ПРИТУ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до приту́пувати 1. Іван Кіндратович не всидів, вийшов із-за столу, розправив плечі, притупнув черевиком. Куди йому до Романа! Не той вік, не та сила.  Словник української мови у 20 томах