притупотіти
ПРИТУПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. Підсил. до приту́пати;
// Приїхати конем, кіньми.
Антін круто здибив коня кудись назад, і незабаром до Дмитра при-тупотіли з темряви на конях уже двоє (Гончар, II, 1959, 120).
Словник української мови (СУМ-11)