притупування
ПРИТУ́ПУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. приту́пувати.
Від зневажливого притупування.. у Сергія все тремтіло всередині (Мушк., Чорний хліб, 1960, 119).
2. Те саме, що приту́п.
Елементи білоруського танцю: основний крок, притупування, біг потрійним кроком (Худ. гімнаст., 1958, 53).
Словник української мови (СУМ-11)