прихожанин

ПРИХОЖА́НИН, а, ч., заст., рідко. Парафіянин.

Не нашого села прихожани (Номис, 1864, № 9433);

Хоч впівголоса перемовляються сповідник і отець духівник, але прихожанам, що стоять неподалік, добре чути всю розмову (Стельмах, І, 1962, 188).

Значення в інших словниках

1. прихожанин — прихожа́нин іменник чоловічого роду, істота парафіянин рідко  Орфографічний словник української мови
2. прихожанин — -а, ч., заст., рідко. Парафіянин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прихожанин — (церков.) братчик, (вона) сестриця, вірянин, (вона) віряниня, (воно) віряня, вірянятко  Словник чужослів Павло Штепа
4. прихожанин — ПРИХОЖА́НИН, а, ч. Те саме, що парафія́нин. Не нашого села прихожани (Номис); Хоч впівголоса перемовляються сповідник і отець духівник, але прихожанам, що стоять неподалік, добре чути всю розмову (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
5. прихожанин — ПАРАФІЯ́НИН церк., ПРИХОЖА́НИН. Стара маленька церковця могла вмістити дуже мало народу, .. дев'ять десятих парафіян стояли надворі (Г. Хоткевич); Поводження прихожан, завжди таке суворе й витримане під час воскресної молитви, здивувало священика (С. Голованівський).  Словник синонімів української мови