прихрип

ПРИ́ХРИП, у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін.

Щось ріже Чохову очі.., щось давить його за горло, і з грудей виривається тяжкий з прихрипом стогін (Тют., Вир, 1964, 321).

Значення в інших словниках

1. прихрип — при́хрип іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прихрип — -у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прихрип — ПРИ́ХРИП, у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін. Щось ріже Чохову очі.., щось давить його за горло, і з грудей виривається тяжкий з прихрипом стогін (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах