прихрип
ПРИ́ХРИП, у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін.
Щось ріже Чохову очі.., щось давить його за горло, і з грудей виривається тяжкий з прихрипом стогін (Тют., Вир, 1964, 321).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прихрип — при́хрип іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- прихрип — -у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прихрип — ПРИ́ХРИП, у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін. Щось ріже Чохову очі.., щось давить його за горло, і з грудей виривається тяжкий з прихрипом стогін (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах