прихрип
ПРИ́ХРИП, у, ч., рідко.
Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін.
Щось ріже Чохову очі.., щось давить його за горло, і з грудей виривається тяжкий з прихрипом стогін (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прихрип — при́хрип іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- прихрип — -у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прихрип — ПРИ́ХРИП, у, ч., рідко. Хриплячий звук, призвук, який супроводжує голос, дихання, зітхання і т. ін. Щось ріже Чохову очі.., щось давить його за горло, і з грудей виривається тяжкий з прихрипом стогін (Тют., Вир, 1964, 321). Словник української мови в 11 томах