прицілювання
ПРИЦІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. приці́лювати і приці́люватися.
— Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку — трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Янов., І, 1954, 48);
Точне прицілювання.
Словник української мови (СУМ-11)