1. Словник української мови в 11 томах

прицілювання

ПРИЦІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. приці́лювати і приці́люватися.

— Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку — трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Янов., І, 1954, 48);

Точне прицілювання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицілювання — приці́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прицілювання — -я, с. Дія за знач. прицілювати і прицілюватися. Точне прицілювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицілювання — ПРИЦІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. приці́лювати і приці́люватися. – Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку – трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Яновський); Точне прицілювання. Словник української мови у 20 томах