прицілювання
ПРИЦІ́ЛЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. приці́лювати і приці́люватися.
– Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку – трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Яновський);
Точне прицілювання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прицілювання — приці́лювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прицілювання — -я, с. Дія за знач. прицілювати і прицілюватися. Точне прицілювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прицілювання — ПРИЦІ́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. приці́лювати і приці́люватися. — Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку — трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Янов., І, 1954, 48); Точне прицілювання. Словник української мови в 11 томах