1. Словник української мови у 20 томах

прицілювати

ПРИЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що.

Наводити на ціль, спрямовувати на кого-, що-небудь зброю.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прицілювати — приці́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. прицілювати — -юю, -юєш і рідко приціляти, -яю, -яєш, недок., прицілити, -лю, -лиш, док., перех. Наводити на ціль, спрямовувати на кого-, що-небудь зброю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прицілювати — Вцілювати, вцілити, повцілювати, доцілювати, подоцілювати, зіцілювати, позіцілювати, націлювати, понацілювати, поцілювати, уцілювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. прицілювати — ПРИЦІ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПРИЦІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИЦІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Наводити на ціль, спрямовувати на кого-, що-небудь зброю. Словник української мови в 11 томах