причандали
ПРИЧАНДА́ЛИ, лів, мн. (одн. причанда́л, у, ч.), жарт. Які-небудь предмети, речі, призначені для чогось.
Три молодиці вчепились до кочерги та до деркача, кричали, тяглись, сіпали ті причандали на всі боки (Н.-Лев., II, 1956, 358);
Над дверима були розвішані сіті й інші рибальські причандали (Ю. Бедзик, Вогонь .., 1960, 166);
Золоті та срібні дзигарі з усяким причандалом, персні й намиста блискучі.. Все те так і сяло та грало (Мирний, III, 1954, 257).
Словник української мови (СУМ-11)