причандалля
ПРИЧАНДА́ЛЛЯ, я, с., збірн., жарт. Те саме, що причанда́ли.
[Надежда Петрівна:] От візьміть лишень ваші причандалля, та, може, якого етюда намалюєте, а я вам почитаю (Л. Укр., II, 1951, 67);
Кузьма вже не зводив очей з Мині, з його чорного бачка, з розкладеного на столі різного фотографічного причандалля (Перв., Дикий мед, 1963, 78).
Словник української мови (СУМ-11)