Словник української мови в 11 томах

причепурений

ПРИЧЕПУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до причепури́ти.

Причепурені задля неділі молдувани придивлялись з-під долоні до Замфірової підводи, поцмокуючи з задоволення (Коцюб., І, 1955, 187);

Вбігає Жура, зачесана й причепурена для театру (Коч., II, 1956, 97);

[Степанида:] Тепер вже неначе і все готове в хаті? [Мелашка:] Причепурена хата та опоряджена, неначе хороми (Кроп., IV, 1960, 8);

Між спокійними цегляними будинками лякливо туляться причепурені селянські хатки (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 113).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. причепурений — причепу́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. причепурений — див. прикрашений  Словник синонімів Вусика
  3. причепурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до причепурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. причепурений — ПРИЧЕПУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до причепури́ти. Причепурені задля неділі молдувани придивлялись з-під долоні до Замфірової підводи, поцмокуючи з задоволення (М. Коцюбинський); Вбігає Жура, зачесана й причепурена для театру (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. причепурений — Причепу́рений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)