причепливість
ПРИЧЕ́ПЛИВІСТЬ, рідко ПРИЧІ́ПЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. приче́пливий, причі́пливий 1, 2.
Невдоволений з такої причепливості табельника, Давид Онопрійович вийшов на ганок (Добр., Тече річка.., 1961, 279);
Нахабність і причепливість Фесенкова, легке зневажання.. вразило її й роздратувало (Н.-Лев., V, 1966, 156);
Надія розповіла. І, звичайно, розповіла про всю причепливість Стороженка з обуренням (Баш, Надія, 1960, 182).
Словник української мови (СУМ-11)