причесаний
ПРИЧЕ́САНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до причеса́ти.
Волосся.. не стирчить на голові кучерявим хмелем, а гладенько причесане, рівно облягає кругом її білого чола (Мирний, IV, 1955, 294);
Він був гладко причесаний, у льняному костюмі, білій трикотажній сорочці з розстебнутим коміром (Томч., Готель.., 1960, 179);
*Образно. Темно-зелені смереки стоять тихі та лагідні, немов умиті дощем, причесані вітрами (Мокр., П’єси, 1959, 108).
Словник української мови (СУМ-11)