пришиблений

ПРИШИ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приши́бти, пришибну́ти.

Смутний болгарин і собі розговоривсь, тільки його душа не рвалась так гаряче, бо була дуже пришиблена деспотизмом (Н.-Лев., І, 1956, 344).

Як (мов, немо́в і т. ін.) приши́блений хто — хто-небудь приголомшений, пригнічений чим-небудь.

Грицько стояв, як пришиблений, дивився мовчки (Мирний, II, 1954, 300);

Ходив [Василь], мов пришиблений, та все думав (Козл., Весн. шум, 1952, 34).

Значення в інших словниках

1. пришиблений — приши́блений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пришиблений — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. пришиблений — -а, -е, розм. 1》 Пригнічений. 2》 Дивний, дурнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пришиблений — ПРИШИ́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приши́бти, пришибну́ти. Смутний болгарин і собі розговоривсь, тільки його душа не рвалась так гаряче, бо була дуже пришиблена деспотизмом (І. Нечуй-Левицький). (1) Як (мов, немо́в і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
5. пришиблений — А, -е. Тупий, недоумкуватий. Кому ти пояснюєш: він з дитинства пришиблений.  Словник сучасного українського сленгу
6. пришиблений — як (мов, ні́би і т. ін.) гро́мом вра́жений. Неприємно здивований, схвильований чим-небудь несподіваним. — Йому, бідному, нічого вже не судилося бачити...— Тобто як? — Без очей зостався... Євген стояв наче вражений громом (О. Гончар).  Фразеологічний словник української мови