пришіптування

ПРИШІ́ПТУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. приші́птувати і звуки, утворювані цією дією.

— Колись, дуже давно, любилися двоє, — тихим загадковим голосом почала Орися з тим таємничим пришіптуванням, як буває тоді, коли людина збирається розповісти щось цікаве або дуже страшне (Тют., Вир, 1964, 220);

*Образно. Не міг він чути ні злодійкуватого пришіптування ворожих мін, ні ревіння бомб, ні свисту снарядів (Загреб., Спека, 1961, 34).

Значення в інших словниках

1. пришіптування — приші́птування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пришіптування — -я, с., розм. Дія за знач. пришіптувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пришіптування — ПРИШІ́ПТУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. приші́птувати і звуки, утворювані цією дією. – Колись, дуже давно, любилися двоє, – тихим загадковим голосом почала Орися з тим таємничим пришіптуванням, як буває тоді...  Словник української мови у 20 томах