прищухати

ПРИЩУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЩУ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати.

Прищух Тимоха, почуваючи себе ні в сих ні в тих (Гончар, І, 1959, 34);

Прищухло, ніби вимерло, село (Гончар, II, 1959, 20).

Значення в інших словниках

1. прищухати — прищуха́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. прищухати — -аю, -аєш, недок., прищухнути, -ну, -неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прищухати — ПРИЩУХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИЩУ́ХНУТИ, ну, неш, док., розм. Переставати рухатися, говорити, шуміти; притихати. Прищух Тимоха, почуваючи себе ні в сих ні в тих (О. Гончар); Прищухло, ніби вимерло, село (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах