пробавлятися
ПРОБАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ПРОБА́ВИТИСЯ, влювя, вишся; мн. проба́вляться; док., чим, розм., рідко,
1. Марно витрачати час, розважаючись чим-небудь.
Та [на іменинах] ми.. пробавлялись пікантними анекдотами (Збірник про Кроп., 1955, 65).
2. Займатися чим-небудь незначним, дріб’язковим.
[Петро:] Я не той, батьку, щоб позвали пробавлятися, — господь з ними (Мирний, V, 1955, 177);
Про «склоку» у с.-д. люблять кричати буржуа, ліберали, есери, які до «болючих питань» ставляться несерйозно, плентаються за іншими, дипломатничають, пробавляються еклектизмом (Ленін, 48, 1974, 79).
Словник української мови (СУМ-11)