пробасити
ПРОБАСИ́ТИ, ашу́, аси́ш, розм. Док. до баси́ти.
Серед гвалту і метушні, що знялись потім, Жан пробасив раптом: — Ну, міноносце, розводи пару (Коцюб., II, 1955, 391);
— Хто ви? — Такі ж, як ти, радянські люди, — пробасив у відповідь лагідно чоловік (Рибак, Час.., 1960, 265);
// Видати басистий звук.
Пробасив шахтний гудок.
Словник української мови (СУМ-11)