пробачливо
ПРОБА́ЧЛИВО. Присл. до проба́чливий.
— Чули? Його тільки зачепи, — сказав пробачливо Петро Петрович. — Старої закваски… А діло своє знає (Панч, На калин. мості, 1965, 154);
— Не знаю, що мені вам підказати, — Аристархов пробачливо розводить руками (Довж., Зач. Десна, 1957, 562);
Містер Ейбл гірко й пробачливо посміхнувся (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 25).
Словник української мови (СУМ-11)