пробовкатися
ПРОБО́ВКАТИСЯ, аюся, аєшся і ПРОБО́ВКНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Ненавмисне виказати те, чого не слід.
Заприсяглись усі про те мовчати, нікому й словечком не пробовкнутися (Гр., Без хліба, 1958, 140);
[Карпо:] А хто пробовкнеться — голову знесу. Слово моє тверде (Собко, П’єси, 1958, 29).
Словник української мови (СУМ-11)