проборонувати

ПРОБОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розпушити землю бороною.

На суглинкових грунтах іноді утворюється така міцна і товста грунтова корка, що котками її зруйнувати неможливо. В таких випадках потрібно посіви льону проборонувати легкими зубовими боронами (Техн. культ., 1956, 62);

Зорану землю неодмінно треба було добре проборонувати, щоб дощова вода затрималась на рівно обробленій ділянці (Шол., Підн. цілина, перекл. за ред. Хуторяна, 1940, 292).

Значення в інших словниках

1. проборонувати — проборонува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проборонувати — -ую, -уєш, док., перех. Розпушити землю бороною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проборонувати — ПРОБОРОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Розпушити землю бороною. На суглинкових ґрунтах іноді утворюється така міцна і товста ґрунтова кірка, що котками її зруйнувати неможливо. В таких випадках потрібно посіви льону проборонувати легкими зубовими боронами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах