Словник української мови в 11 томах

пробуравлювати

ПРОБУРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. пробура́влять; док., перех. Те саме, що просве́рдлювати.

Пробуравлювати дошку; Одна самка [брухуса] може відкласти до 200 яєчок. З них через 6-10 днів виходять личинки, які пробуравлюють стулки бобів, шкірочку насінин (Колг. Укр., 6, 1962, 29);

Почулися постріли Юриного кулемета. Дві кулі знизу пробуравили обшивку корпусу машини (Ле, Клен. лист, 1960, 66).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пробуравлювати — пробура́влювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пробуравлювати — -юю, -юєш, недок., пробуравити, -влю, -виш; мн. пробуравлять; док., перех. Те саме, що просвердлювати. Пробуравлювати дошку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробуравлювати — ПРОБУРА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОБУРА́ВИТИ, влю, виш; мн. пробура́влять; док., що. Те саме, що просве́рдлювати. Почулися постріли Юриного кулемета.  Словник української мови у 20 томах