пробуравлений

ПРОБУРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пробура́вити;

//

у знач. прикм. На Поділлі довелося [Антанасу] довго відлежуватися — розкрилися погано загоєні рубці, занили, заскрипіли пробуравлені кості (Стельмах, II, 1962, 189).

Значення в інших словниках

1. пробуравлений — пробура́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пробуравлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробуравити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробуравлений — ПРОБУРА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пробура́вити; // у знач. прикм. На Поділлі довелося [Антанасу] довго відлежуватися – розкрилися погано загоєні рубці, занили, заскрипіли пробуравлені кості (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах