провальний

ПРОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в грунті).

Орлик сердито заржав, ще й тупав копитом у землю. І за один раз — ямку вибив.. темну, провальну, що й сам із Котовським набік похилився (Тич., І, 1957, 274);

Частина озер, які вважалися льодовиковими, має так зване провальне походження (Наука.., 5, 1967, 44).

Значення в інших словниках

1. провальний — прова́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. провальний — -а, -е. Стос. до провалу (у 2 знач.); утворений унаслідок провалу (в ґрунті).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провальний — ПРОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в ґрунті). Частина озер, які вважалися льодовиковими, має так зване провальне походження (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах