провальний
ПРОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в грунті).
Орлик сердито заржав, ще й тупав копитом у землю. І за один раз — ямку вибив.. темну, провальну, що й сам із Котовським набік похилився (Тич., І, 1957, 274);
Частина озер, які вважалися льодовиковими, має так зване провальне походження (Наука.., 5, 1967, 44).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провальний — прова́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- провальний — -а, -е. Стос. до провалу (у 2 знач.); утворений унаслідок провалу (в ґрунті). Великий тлумачний словник сучасної мови
- провальний — ПРОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в ґрунті). Частина озер, які вважалися льодовиковими, має так зване провальне походження (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах