1. Словник української мови у 20 томах

провальний

ПРОВА́ЛЬНИЙ, а, е.

Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в ґрунті).

Частина озер, які вважалися льодовиковими, має так зване провальне походження (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провальний — прова́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. провальний — -а, -е. Стос. до провалу (у 2 знач.); утворений унаслідок провалу (в ґрунті). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провальний — ПРОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в грунті). Орлик сердито заржав, ще й тупав копитом у землю. І за один раз — ямку вибив.. темну, провальну, що й сам із Котовським набік похилився (Тич. Словник української мови в 11 томах