провальцьований
ПРОВАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до провальцюва́ти.
Він повертається і йде.. до ножиць, що ріжуть з провальцьованої сталі блюме [металеві болванки] (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 37).
Словник української мови (СУМ-11)