Словник української мови в 11 томах

провальцьований

ПРОВАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. мин. ч. до провальцюва́ти.

Він повертається і йде.. до ножиць, що ріжуть з провальцьованої сталі блюме [металеві болванки] (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 37).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. провальцьований — провальцьо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. провальцьований — -а, -е, тех. Дієприкм. пас. мин. ч. до провальцювати. || провальцьовано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провальцьований — ПРОВАЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е, техн. Дієпр. пас. до провальцюва́ти. Він повертається і йде .. до ножиць, що ріжуть з провальцьованої сталі блюме [металеві болванки] (О. Кундзич).  Словник української мови у 20 томах