провальцьований
провальцьо́ваний
-а, -е, тех.
Дієприкм. пас. мин. ч. до провальцювати.
|| провальцьовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипровальцьо́ваний
-а, -е, тех.
Дієприкм. пас. мин. ч. до провальцювати.
|| провальцьовано, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови