проворненький

ПРОВОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до прово́рний.

Ївзі й нужди мало: проворненька, веселенька, скрізь мотається (Кв.-Осн., II, 1956, 303);

Вона встала, проворненькою ходою пішла до вікна, взяла з одвірка половину виплетеної панчохи з дротами (Н.-Лев., VI, 1966, 25);

Весною Чижик молоденький, Такий співучий, проворненький, В садочку все собі скакав Та якось у сільце й попав (Гл., Вибр., 1951, 16).

Значення в інших словниках

1. проворненький — проворне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. проворненький — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
3. проворненький — -а, -е. Пестл. до проворний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проворненький — ПРОВОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до прово́рний. Ївзі й нужди мало: проворненька, веселенька, скрізь мотається (Г. Квітка-Основ'яненко); Вона встала, проворненькою ходою пішла до вікна, взяла з одвірка половину виплетеної панчохи з дротами (І.  Словник української мови у 20 томах