Словник української мови в 11 томах

проворожити

ПРОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док.

1. перех. Витратитися на ворожіння.

2. неперех. Ворожити (у 1 знач.) якийсь час.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. проворожити — проворожи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. проворожити — -рожу, -рожиш, док. 1》 перех. Витратитися на ворожіння. 2》 неперех. Ворожити (у 1 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проворожити — ПРОВОРОЖИ́ТИ, рожу́, ро́жиш, док. 1. що. Витратитися на ворожіння. Проворожити всі гроші. 2. Ворожити (у 1 знач.) якийсь час. Проворожити цілий вечір.  Словник української мови у 20 томах