проворність

ПРОВО́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. прово́рний.

Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (Н.-Лев., IV, 1956, 76);

Ріпаку завжди подобався Мазур проворністю — він усе робив так, як робив би це Павло, швидко і вправно (Хор., Місто.., 1962, 22);

В задній частині двору була ще одна хвіртка, і турок шаснув у неї з проворністю миші (Добр., Очак. розмир, 1965, 87).

Значення в інших словниках

1. проворність — прово́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. проворність — -ності, ж. Властивість за знач. проворний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проворність — ПРОВО́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. прово́рний. Вона сама здивувалась, де це взялася в неї жвавість та проворність (І. Нечуй-Левицький); Ріпаку завжди подобався Мазур проворністю – він усе робив так, як робив би це Павло, швидко і вправно (А.  Словник української мови у 20 томах