провіантмейстер
ПРОВІАНТМЕ́ЙСТЕР, а, ч. У царській армії — особа, яка відала продовольчим постачанням.
— Хто буде з вас провіантмейстер,.. Кому казну повірю я? Не дуже хочете ви битись. А тілько хочете нажитись. І буде все біда моя (Котл., І, 1952, 185);
— П’ятдесят верстов відмахав за день, а таки добув [картоплю]. — Молодець, молодець, Прошко… З тебе, либонь, провіантмейстер скоро вийде (Добр., Очак. розмир, 1965, 125).
Словник української мови (СУМ-11)