провійнути
ПРОВІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до провіва́ти.
Неначе вітер провійнув в її серці (Мирний, ІІ,1954, 293).
Словник української мови (СУМ-11)ПРОВІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до провіва́ти.
Неначе вітер провійнув в її серці (Мирний, ІІ,1954, 293).
Словник української мови (СУМ-11)