провійнути

ПРОВІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до провіва́ти.

Неначе вітер провійнув в її серці (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. провійнути — провійну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. провійнути — -ну, -неш, док. Однокр. до провівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провійнути — ПРОВІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до провіва́ти. Неначе вітер провійнув в її серці (Мирний, ІІ,1954, 293).  Словник української мови в 11 томах