провійнути

ПРОВІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.

Однокр. до провіва́ти.

Неначе вітер провійнув в її серці (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провійнути — провійну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провійнути — -ну, -неш, док. Однокр. до провівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провійнути — ПРОВІЙНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до провіва́ти. Неначе вітер провійнув в її серці (Мирний, ІІ,1954, 293). Словник української мови в 11 томах