Словник української мови в 11 томах

провінційний

ПРОВІНЦІ́ЙНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що провінціа́льний.

В алеї ще тинялися і сиділи на довгих лавах дівчата й хлопці. Між ними, як на бульварі провінційного міста, блукали червоноармійці, табір яких був десь у сосновому бору (Панч, На калин. мості, 1965, 197);

Молодше, сповнене політичним шумуванням громадянство безжалісно розтоптувало й ховало його [дідича] провінційні скам’янілі ідеали, хоча й само не могло дійти до будь-якої згоди (Стельмах, І, 1962, 329).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. провінційний — провінці́йний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. провінційний — Загумінковий; (уряд) місцевий, реґіональний; провінціяльний.  Словник синонімів Караванського
  3. провінційний — -а, -е, рідко. Те саме, що провінціальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. провінційний — ПРОВІНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Те саме, що провінціа́льний. Молодше, сповнене політичним шумуванням громадянство безжалісно розтоптувало й ховало його [дідича] провінційні скам'янілі ідеали, хоча й само не могло дійти до будь-якої згоди (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах