провірений

ПРОВІ́РЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прові́рити.

Струснув у пляшці розсип північної пшениці, На землях ленінградських провірений стократ (Бажан, Вибр., 1940, 133);

// прові́рено,

безос. присудк. сл. — Будьте спокійні, — сказав вкінці незнайомий, — все провірено, листи дійдуть до адресата (Кобр., Вибр., 1954, 210);

Закон провірено літами, Вогнем, любов’ю і мечем — В новітніх планах — Ленін з нами, А ми, в дерзанні — з Іллічем (Нагн., Вибр., 1957, 198).

Значення в інших словниках

1. провірений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до провірити. || провірено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. провірений — ПРОВІ́РЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. до прові́рити. Струснув у пляшці розсип північної пшениці, На землях ленінградських провірений стократ (М. Бажан); // прові́рено, безос. пред. – Будьте спокійні, – сказав вкінці незнайомий, – все провірено, листи дійдуть до адресата (Н. Кобринська).  Словник української мови у 20 томах