провірений
прові́рений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до провірити.
|| провірено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипрові́рений
-а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до провірити.
|| провірено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови