прогаляішна
ПРОГАЛЯІШНА, ті, жін., рідко. Те саме, що прогалина 1, 2.
Балкон зеленню повитий. В прогалявину видно: пани сидять на балконі, саме чаюють, блищить самовар (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 128);
Червоно армійці вовтузилися коло них [сосен], заповнюючи отакими ялинами лісову прогалявину (Юрій Яновський, IV, 1959, 82).
Словник української мови (СУМ-11)