проглядатися
ПРОГЛЯДА́ТИСЯ, а́ється, недок.
1. Бути видним, помітним, приступним зору.
Сівши на коня, він попрямував до розвилки яру, звідки видно було і перелісок, і поле за яром, а дорога проглядалась у бінокль верстов на п’ять (Панч, І, 1956, 323);
Крізь широкий і низький отвір прочинених дверей в сіни вливався могутній потік світла, за ним ледве проглядався двір, порослий бур’яном (Перв., Дикий мед, 1963, 14);
Панно гарно вписується в інтер’єр гастронома, добре проглядається з будь-якої точки (Літ. Укр., 22.XII 1967, 4).
2. Пас. до прогляда́ти 3.
У самому кабінеті головного конструктора завжди повно людей; тут проглядаються креслення, підписуються якісь наряди (Вітч., 2, 1956, 105).
Словник української мови (СУМ-11)